Як Славське стало гірськолижним курортом
Сьогодні розповідь буде не тільки про туристичні притулки, кілька слів буде про те, з чого все почалося, а саме як маленьке бойківське село на початку ХХ століття стало центром гірськолижного спорту та було на рівні з популярними курортами Європи. Свій початок організований гірськолижний спорт у Славську бере в 1907 році. Саме тоді у Львові, 29 січня, було створено Карпатську гірськолижну асоціацію (КГА) Karpackie Towarzystwo Narciarzy (KTN). Її головна мета була - управління та розвиток гірськолижного спорту. Маючи відповідну асоціацію було простіше організовувати виїзди, розвивати потрібну інфраструктуру. З штаб квартирою у Львові, асоціація починає шукати місце, для катання на лижах по ближче до Львова. Ідея полягала в тому, щоб дати можливість організувати одноденні або дводенні виїзди, при цьому не затрачати багато часу на дорогу як це було при добиранні до Чорногори чи Горгани. Тож вирішено було знайти місця, придатні для катання на лижах (схили без лісу) в безпосередній близькості від Львова та з прив’язкою до залізничної дороги Львів - Стрий - Лавочне. Так згадує ці пошуки один з засновників КГА:
Значок КГА |
Під час цієї подорожі і було "відкрито" Славське, яке на довгі роки стало столицею гірськолижного спорту у Східних Карпатах. Відносно високі гори (1200 м), пологі та без лісі схили навколо Славська були ідеальним місцем для катання. Наступний кроком було створення бази для розміщення лижників в тоді ще крихітному карпатському селі. Вже в 1908 році асоціація вийняла на постійній основі квартиру в корчмі Ротфельда. Асоціація розвивалась дуже стрімко, через три роки від заснування вона налічувала 317 членів, тож було вирішено побудувати власну базу яка б могла прийняти лижників.
Будівництво власного притулку КГА розпочалося в 1910 р. Кошти на притулок були отримані від Міністерства Громадських Робіт та Марійського товариства у Львові (вони дали кредит, під заставу притулку, також члени цього товариства використовували притулок поза зимовим сезоном), також були приватні пожертви та власні кошти асоціації. Загальна вартість будівництва з ділянкою становила трохи більше 15 000 крон. Будівництво проходило безперебійно, і заклад був відкритий у лютому 1911 року , хоча офіційне відкриття разом з освяченням відбулося через рік, 6 січня 1912 року. У притулку було 44 місця. Він був настільки популярний, що через 2 роки після його відкриття він був уже переповнений, і люди шукали житло в сусідніх будинках. Притулок приймав індивідуальних туристів, а також збірні групи, були організовані гірськолижні курси. Це був дерев’яний двоповерховий будинок з довгим ґанком спереду, розташований на висоті 600 метрів над рівнем моря. Так і виник перший та єдиний туристичний притулок який було побудовано до І Світової Війни на теренах Східних Бещад.
Притулок діяв лише 4 роки, до 15 лютого 1915 р. Потім він був підпалений росіянами для освітлення схилів під час битви при Славську.
Другий туристичний притулок КГА в Славську
Відновлення притулку розпочалася влітку 1922 р. на місці «старої» будівлі. Гроші були отримані за рахунок субсидій Міністерства Громадських Робіт, Львівського відділення ПТТ (в обмін на знижки, для членів товариства з середини квітня до кінця жовтня кожного року) та від інших спонсорів. Будівництво проходило дуже швидко і нова будівля була введена в експлуатацію, менше ніж за рік від початку будівництва, а саме 24 грудня 1922 року. Освячення та урочисте відкриття відбулося 11 березня 1923 року. Ще два роки знадобилося, щоб докупити все необхідне обладнання, проте, притулок все одно весь час працював. Це була велика будівля на 3 поверхи. Перший поверх був побудований з каменю, а другий, мансарда та ґанок були дерев’яними. На першому поверсі були спальні, їдальня, кухня та кімната господаря. На другому поверсі було 2 кімнати на двох осіб та 2 загальні спальні кімнати, на горищі були 2 загальні кімнати. Загалом у притулку могли спати до 60 осіб.
Тоді спортивний клуб "Чарні" вже був перетворений на військово-цивільний спортивний клуб "Чарні" і передав будівництво іншому закладу, тобто Лізі підтримки туризму. Будинок, який був у недобудованому стані, почали добудовувати у 1936 році. Роботи велися швидким темпом, і притулок було введено в експлуатацію вже на Різдво того ж року. Офіційне відкриття та освячення відбулося 7 березня 1937 року. Це був величезний готель Dom Narciarsko-Turystyczny LPT, в якому був 31 номер (двомісні та багатомісні), який вміщував до 200 чоловік. Заклад був дуже добре обладнаний, він мав тренажерний зал, ванні кімнати з душем (гаряча і холодна вода), опалення, телефон, радіо. На першому поверсі була рецепція, їдальня, ресторан. Також тут розташовувалась рятувальна станція. Ззовні будівля більше виглядала як школа, і не була подібна на більшість гірських притулків. Своє існування притулок зупинив як і інші притулки, під час Другої Світової Війни.
Відновлення притулку розпочалася влітку 1922 р. на місці «старої» будівлі. Гроші були отримані за рахунок субсидій Міністерства Громадських Робіт, Львівського відділення ПТТ (в обмін на знижки, для членів товариства з середини квітня до кінця жовтня кожного року) та від інших спонсорів. Будівництво проходило дуже швидко і нова будівля була введена в експлуатацію, менше ніж за рік від початку будівництва, а саме 24 грудня 1922 року. Освячення та урочисте відкриття відбулося 11 березня 1923 року. Ще два роки знадобилося, щоб докупити все необхідне обладнання, проте, притулок все одно весь час працював. Це була велика будівля на 3 поверхи. Перший поверх був побудований з каменю, а другий, мансарда та ґанок були дерев’яними. На першому поверсі були спальні, їдальня, кухня та кімната господаря. На другому поверсі було 2 кімнати на двох осіб та 2 загальні спальні кімнати, на горищі були 2 загальні кімнати. Загалом у притулку могли спати до 60 осіб.
Притулок був доглянутий і постійно модернізувався. У 1926 р. була введена телефонна лінія, у 1930 р. об’єкт було збільшено на 6 м по всій його довжині, що дозволило отримати місце на додаткові приміщення, серед яких душова з гарячою водою, їдальня та спальні приміщення. У 1935 році перед будівлею встановлено газове освітлення, відремонтовано дах та печі.
Популярність Славська зростала, в зимовому сезоні 1927-1928 в притулку зупинялось на ночівлю 920 осіб, в 1937-1938 - 2000 осіб. Влітку він обслуговував туристів, а взимку - лижників. Хоча будівля була дуже великою, місця часто бракувало то ж часом біля будівлі КГА заявився хостел з додатковими 11 номерами.
Розташування притулку було в чудовому місці. Від нього починались маршрути на Тростян, Менчул та Ільзу. Також через Славське проходила ділянка головного Бескидського шляху. Після початку Другої світової війни як і інші притулки в Українських Карпатах, цей притулок перестав працювати.
Гірськолижний та туристичний дім Ліги підтримки туризму (ЛПТ) у Славську
У 1921 році львівський спортивний клуб "Чарні" (Czarni) (гірськолижна секція) розпочав будівництво величезного гірськолижного будинку в Славську. На допомогу уряд пожертвував будівельні матеріали, що залишилися від військових будівель в Тухлі. У 1928 році в районі залізничного вокзалу було зведено "коробку" майбутнього притулку. Проте через економічну кризу подальші роботи були призупинені. Ідея добудувати притулок відродилася лише в 1936 році.
Недобудований притулок в 1935 році |
Притулок в 1939 році |
Саме завдяки таким організаціям, ми знаємо Славське як популярний курорт, також навколо Славська розвиваються і сусідні села, створюється туристична інфраструктура, будуються притулки маркується туристичні маршрути. Про інші туристичні притулки навколо Славська можна почитати тут.
Коментарі
Дописати коментар