Туристичні притулки в околицях Славського

 

Притулок на горі Тростян

Раніше, я вже писав про те як Славське стало гірськолижним курортом та про перші притулки, що приймали туристів, про це можна почитати тут. Тепер мова піде про ті, які будувалися в околицях Славська або ж взагалі далеко за його межами, проте все одно безпосередньо вплинули на розвиток Славська та туризм в цьому регіоні.

Притулок на Тростяні

У 1933 році, Дрогобицький відділ Польського Товариства Татранського (ПТТ), взяв у підпорядкування мисливський будинок на південному схилі гори Тростян. Належав цей будинок фірмі магнатів лісообробної галузі братам Гредлям які передали його в оренду на 10 років. Урочиста передача будинку та відкриття відбулось 14 лютого 1934 року. Це було найвище розташоване схроніско в Бескидах, близько 1200 м. У відкритті взяли участь багато поважних гостей, були 40 учасників з Чехословаччини та керівники різних осередків ПТТ. Будинок потроху оновлювався, замість дерев'яних нар, у 1936 році тут було розміщено металеві ліжка. Стіни їдальні були оббиті дерев'яними дощечками, а саму будівлю модернізовано. Загалом тут розміщувалось 10 осіб на ліжках і 20 на матрацах. Припинив своє існування притулок під час ІІ Світової Війни.

Туристична станція ПТТ в пансіонаті «Тростян»

У 1930 році Львівський відділ ПТТ орендує у пансіоні 2 кімнати на 4 ліжка. Пізніше до пансіонату прибудовується приміщення з 3 кімнат на 12 ліжок. Це був сучасний притулок який використовувався здебільшого взимку. Тут працювала цілодобова кухня, був телефон, надавалась постільна білизна. У 1932 році ціна за проживання становила 1,5 злотих для членів ПТТ, для інших 2 злотих, але окремо доплачувався 1 злотий за постільну білизну.

Притулок на Ільзі

На південь від Славського розташована гора Ільза висотою 1066 м (в деяких джерелах згадується як г. Могила), в  30-их роках ХХ століття на схилах цієї гори, був відкритий приватний гірськолижний притулок. Інформації про нього майже немає, лише фото і позначка на карті 1937 року, що означає, що в цей час притулок вже працював. Це була скромна одноповерхова дерев'яна будівля, прямокутної форми, зроблена в бойківському стилі. Також через гору Ізьза і повз притулок зокрема проходив синій маркований маршрут зі Славського до Лавочного. 

Притулок на Казановці

На схилах гори Казановець, що знаходиться на північ від Високого Верху, у 1933 році існував туристичний притулок на 20 ліжок. Належав цей притулок львівському спортивному клубу "Чарні" (лижна секція). Це була двоповерхова будівля з великим ганком. Працював він цілорічно, адже повз притулок проходили піші туристичні маршрути. 

Також неподалік був ще один невеликий будинок на 4 ліжка та кухнею, яким керував Петро Сікан. Тут з 1931 року зупинялись члени Львівського відділу (ПТТ).

Притулок в Климці та на Тухольському перевалі

Село Климець, хоч і було далеко від Славська, але туристичні маршрути об'єднували ці села. У 1935 році Польське Лижне Товариство отримало цей чудовий дерев'яний будинок для облаштування тут туристичного притулку для лижників. Це був чудовий двохповерховий будинок, на 25 ліжок, а вже в наступному зимовому сезоні їх було 30. В подальшому планувалось збільшити їх кількість до 52. Ціни за проживання були 1,50 злотих для членів лижних організацій, 2 злотих для звичайних туристів, та 50 грош для студентів. Також в будинку діяла станція порятунку.

Також був притулок на Тухольському (Верецькому) перевалі. Розташовувався він в будівлі прикордонної служби, він позначений на картах 1937 року, але більше інформації про нього немає.

Лавочне

Вокзал у Лавочному

Лавочне було останньою залізничною станцією на колії яка вела у Чехословаччину. Наступною станцією був Воловець, так як в Опорці і Бескиді поїзди не зупинялись. Це був досить популярний курорт як для літнього так і для зимового відпочинку, в 30-х роках, приблизно 1932-1933, Сколівський відділ ПТТ тут мав свою базу для короткотермінового відпочинку в готелі Юзефа Гжещука. Влітку 1933 року Дрогобицький відділ ПТТ, на залізничній станції Лавочне відкрив велику туристично-лижну станцію на 60 місць. З 1934 року притулком керувало Гірськолижне відділення Військової залізниці у Львові. 

Бескид і Опорець

Колишній залізничний вокзал в Бескиді

Будівля безпеки тунелю

Бескид тоді був хутором в селі Опорець, це останні були прикордонні села перед тунелем з Чехословаччиною. В хуторі Бескид притулки розмістились в будівлях колишньої залізничної станції (тоді закритої) та будівлі безпеки тунелю. Їх було відкрито 1937/1938 роках, там було 80 ліжок і працювали вони аж до початку ІІ Світової Війни . Здебільшого ці притулки приймали студентів, молодь та військових і були спрямовані на навчанні катанню на лижах.

В Опорці який був не тільки зимовим але і літнім курортом філія Дрогобицького ПТТ у 1933 році відкрила туристичний притулок на 30 місць. На жаль фото притулку не вдалось найти, але відомо, що він був розміщений у мисливському будиночку фірми братів Гредель. Тож можна припустити, що як і притулок на Тростяні це був одноповерховий будинок з верандою.