Публікації

Показано дописи з міткою "кляуза"

Про кляузи та бокорашів, як сплавляли ліс в давнину

Зображення
До приходу цивілізації у вигляді автомобілів і вузькоколійок у Карпати, для транспортування деревини тут використовували річки, так було швидше і об'єми дерева постачались більші, ніж якби це возили кіньми (тай не усюди була дорога). Спочатку ліс сплавлявся лише під час весняних паводків, що було не дуже вигідно. У 18 столітті для полегшення транспортування лісу почали змінювати русла річок, а саме поглиблювати їх та руйнувати природні перешкоди які заважали сплаву лісу. Інколи об'єму води в річці було замало, для цього починають будувати кляузи (дамби, гаті). Перша згадка про штучну кляузу на території Українських Карпат датується 1724 роком, коли на потоці Стебний (притока Лазещини) побудовано штучне водосховище об'ємом 35 тис м3. Будували її німецькі та австрійські переселенці, які приїхали сюди розвивати лісову промисловість.  Щодо басейну Черемошу, то перші бокори прийшли до Вижниці і Чернівців в 1816 році. Під кінець 19 століття і до початку І Світової Війни, розпочин...

Втрачене озеро Шибене. Найбільше озеро Українських Карпат

Зображення
Мабуть одні з найбільш привабливих місць у Карпатах - озера. Високі зелені вершини, гірське свіже повітря, кришталево чиста вода так і манить до себе туристів. На питання "Яке найбільше озеро Українських Карпат?" навіть школяр відповість, що це Синевир. Та не так давно, це звання носило зовсім інше озеро. Від так я, блукаючи старими польськими картами натрапив на цікаве, раніше не відоме мені озеро, яке до речі ще раніше мені зустрічалось на картах Google, проте тоді я вважав, що це звичайна помилка. Трішки погугливши мені вдалось зібрати небагато, але хоч якусь інформацію. Вперше озеро згадується у книзі Бальтазара Гакета  (Najnowsze podróŜe przyrodniczo-polityczne po Karpatach Dackich i Sarmackich, zwanych równieŜ Północnymi, w latach 1791-1793)  тут він згадує невелике озеро Чурєп (також згадується в інших джерелах як Чурєк) (Ozero Curiep) неподалік трьох кордонів, по дорозі на гору Руський Діл, якого немає ні на польських ні на галицьких картах. Б. Гакет ро...