Публікації

Холівар: Піп-Іван чи Попіван, як правильно?

Зображення
 На цю тему сказано дуже багато, є безліч статей, обговорень на форумах, а ще більше коментарів у Фейсбуці, але докину і я пару слів у це протистояння, як же правильно, Піп-Іван чи Попіван? Так як я вже казав, на цю тему було багато сказано і написано, тому не буду повторюватись, а наведу факти які раніше не звучали, або принаймні мені не траплялись раніше. Переглядаючи україномовну періодику початку ХХ століття, зустрічається лише назва Піп-Іван. Вперше назва " Попіван " у цих виданнях зустрічається в 1935 році, тоді в квітні варшавська газета " Кurier Рoranny " (Ранковий кур'єр) подав новину, що на горі Popivan буде будуватися астрономічна обсерваторія, а в лапках зазначалось " Rozśpiewany " (Розспіваний). Вже в липні 1935 українська газета " Діло " переклала цю новину, але звернула увагу на "освіту редактора" який назвав гору Попіваном  і Розспіваним. Обсерваторію будуватимуть на горі Піп Іван (в „Куріері" ця гора названа „П

Туристичні притулки в околицях Славського

Зображення
  Притулок на горі Тростян Раніше, я вже писав про те як Славське стало гірськолижним курортом та про перші притулки, що приймали туристів, про це можна почитати тут . Тепер мова піде про ті, які будувалися в околицях Славська або ж взагалі далеко за його межами, проте все одно безпосередньо вплинули на розвиток Славська та туризм в цьому регіоні. Притулок на Тростяні У 1933 році, Дрогобицький відділ  Польського Товариства Татранського ( ПТТ), взяв у підпорядкування мисливський будинок на південному схилі гори Тростян. Належав цей будинок фірмі магнатів лісообробної галузі братам Гредлям які передали його в оренду на 10 років. Урочиста передача будинку та відкриття відбулось 14 лютого 1934 року. Це було найвище розташоване схроніско в Бескидах, близько 1200 м. У відкритті взяли участь багато поважних гостей, були 40 учасників з Чехословаччини та керівники різних осередків ПТТ. Будинок потроху оновлювався, замість дерев'яних нар, у 1936 році тут було розміщено металеві ліжка. С

Про кляузи та бокорашів, як сплавляли ліс в давнину

Зображення
До приходу цивілізації у вигляді автомобілів і вузькоколійок у Карпати, для транспортування деревини тут використовували річки, так було швидше і об'єми дерева постачались більші, ніж якби це возили кіньми (тай не усюди була дорога). Спочатку ліс сплавлявся лише під час весняних паводків, що було не дуже вигідно. У 18 столітті для полегшення транспортування лісу почали змінювати русла річок, а саме поглиблювати їх та руйнувати природні перешкоди які заважали сплаву лісу. Інколи об'єму води в річці було замало, для цього починають будувати кляузи (дамби, гаті). Перша згадка про штучну кляузу на території Українських Карпат датується 1724 роком, коли на потоці Стебний (притока Лазещини) побудовано штучне водосховище об'ємом 35 тис м3. Будували її німецькі та австрійські переселенці, які приїхали сюди розвивати лісову промисловість.  Щодо басейну Черемошу, то перші бокори прийшли до Вижниці і Чернівців в 1816 році. Під кінець 19 століття і до початку І Світової Війни, розпочин

Старі туристичні притулки на Чорногорі

Зображення
 Чорногора - найвищий гірський масив Українських Карпат, відповідно він і найпопулярніший. Та не треба вважати, що така популярність прийшла до нього з розвитком Фейсбуку чи Інстаграму, де люди бачать красиві фото і їдуть побачити цю красу на власні очі. Така популярність у Чорногори була завжди, як у міжвоєнний період так і за часів, коли цей край був під Австро-Угорщиною. Саме в ці часи тут зароджується туризм, тоді стало популярним ходити влітку в походи, а взимку кататись на лижах, а Чорногора була для цього ідеальним місцем. У своєму блозі я вже раніше описав не існуючі на даний момент туристичні притулки які були в районі Чорногори, про кожний окремим дописом, а тут для зручності вони будуть подані списком, а щоб почитати детальніше про окремий притулок можна буде просто перейти за посиланням. Усі ці притулки користувались величезною популярністю в часи свого існування, та давали великий поштовх до початку туризму як такого. Вони створювали собою певну мережу, в яких можна було з

Як Славське стало гірськолижним курортом

Зображення
Початок гірськолижного спорту в Славську Сьогодні розповідь буде не тільки про туристичні притулки, кілька слів буде про те, з чого все почалося, а саме як маленьке бойківське село  на початку ХХ століття  стало центром гірськолижного спорту та було на рівні з популярними курортами Європи. Свій початок організований гірськолижний спорт у Славську бере в 1907 році. Саме тоді  у Львові, 29 січня, було створено Карпатську гірськолижну асоціацію (КГА)  Karpackie Towarzystwo Narciarzy (KTN) . Її головна мета була - управління та розвиток гірськолижного спорту. Маючи відповідну асоціацію було простіше організовувати виїзди, розвивати потрібну інфраструктуру. З штаб квартирою у Львові, асоціація починає шукати місце, для катання на лижах по ближче  до Львова.  Ідея полягала в тому, щоб дати можливість організувати одноденні або дводенні виїзди, при цьому не затрачати багато часу на дорогу як це було при добиранні до Чорногори чи Горгани. Т ож вирішено було знайти місця, придатні

Туристичний притулок під Пікуєм

Зображення
Раніше я описав  притулки які були в районі Чорногори , тепер перейдемо до тих які були на Львівщині. Першим притулком на який я звернув увагу і хотілося б розповісти - це туристичний притулок під Пікуєм. Хоч він і був розташований за 6 км від Пікуя і знаходився під горою Гострий Верх, в джерелах він згадується як  Schronisko PTN pod Pikujem (Туристичний притулок ПЛА (Польської лижної асоціації)) під Пікуєм. Збудований притулок в 1934 році ПЛА та був офіційно відкритий для туристів 12 січня 1935 року. З початку притулок мав 30 ліжок та поступово збільшував їх чисельність до 80. В останні роки було 100 ліжок та 20 запасних матраців на яких могли заночувати туристи. Їдальня в притулку Це була велика дерев'яна будівля з мурованим цоколем та верандою. Н а першому поверсі була прекрасна, велика їдальня, оформлена в гуцульському стилі, спільні спальні кімнати та підсобні приміщення. На другому поверсі були також кімнати для ночівлі. В 1935 році тут облаштували рятувальну ст

Карпати помилок не прощають!

Зображення
Фото: Марта Калиняк Майже 30 років пройшло з трагедії на Свидовці, де загинуло чотири(!) з дев’яти туристів. Кожного року некролог Карпат поновлюється новими жертвами. Все ті ж самі проблеми. Неналежна підготовка учасників походу, їх легковажне і  недооцінене ставлення до зимових гір та відсутність достатнього фінансування у рятувальників. До вашої уваги переклад статті (російською) з журналу "Турист" 1990 року №№ 5-6, про трагедію з яка відбулась 26 січня 1990 року на схилах г. Близниця. Водночас і розвіємо багато міфів на цю тему, адже доводилось чути версії, що туристів накрила лавина, зірвалися з карнизу, пішли в похід без спальників і наметів і тим самим замерзли на підйомі. Прочитайте та задумайтесь... "Турист" 1990 рік №№ 5-6  оригінал (рос.) Звістка про трагічну загибель біля Рахова, на відрогах хребта Свидовець чотирьох (з дев'яти!) учасників лижного походу першої категорії складності з міста Миколаєва, здавалося, могла наснитися лише