Холівар: Піп-Іван чи Попіван, як правильно?


 На цю тему сказано дуже багато, є безліч статей, обговорень на форумах, а ще більше коментарів у Фейсбуці, але докину і я пару слів у це протистояння, як же правильно, Піп-Іван чи Попіван? Так як я вже казав, на цю тему було багато сказано і написано, тому не буду повторюватись, а наведу факти які раніше не звучали, або принаймні мені не траплялись раніше.
Переглядаючи україномовну періодику початку ХХ століття, зустрічається лише назва Піп-Іван. Вперше назва "Попіван" у цих виданнях зустрічається в 1935 році, тоді в квітні варшавська газета "Кurier Рoranny" (Ранковий кур'єр) подав новину, що на горі Popivan буде будуватися астрономічна обсерваторія, а в лапках зазначалось "Rozśpiewany" (Розспіваний). Вже в липні 1935 українська газета "Діло" переклала цю новину, але звернула увагу на "освіту редактора" який назвав гору Попіваном  і Розспіваним.

Обсерваторію будуватимуть на горі Піп Іван (в „Куріері" ця гора названа „Попіване" й у скобках пояснено „Розспіваний“ теж доказ на освіту редакторів).


Як виявляється назву гори не вперше перекручують, в 30-ті роки ХХ століття, польські туристи називали гору Розспіваний, про це в січні 1936 року в газеті "Діло" виходить стаття Галактіона Чуіпка під назвою "Зміни Назв". Текст подаю мовою оригіналу:


Памятаю, за світової війни неодну таку сцену:  

На дорозі стояв наш дядько з Передримихів чи іншого Волосатого і застрашеним голосом відповідав австрійському старшині. А цей хмурив брови і чимраз грізнішим голосом домагався: 

- Ти кльопа, не маркируй. Повец, дзе єст Чіко Ляне?  

- Кажу ж панові. Такого в нас нема. 

- Думмер керль! Оакрамент нох амаль! Мусі биц! Ту на карти стоі. 

Дядько хрестився і переступав з ноги на ногу і вимолювався як міг:  

- Абимсі з того місця не рушив, присяйбо нема. 

Ще добре, коли старшина плюнув з досади і йшов шукати „мудрішого", але бувало, що за незнання Чіко Ляне відводили чоловіка до полевого суду, як саботажиста, або й шпіона.А там процедура була коротка: Хоч уроджений у тім селі, хоч прожив у нім пів віку не хотів сказати, де є одно поле. Отже: винен! А винен значило на гиляку. До останньої хвилини життя не знав нещасний, що це його питали про „Дикі Лани" такі близькі і такі йому добре знані. 

Слухаю колисьтут радія і нараз чи причулося чи прилєґент з клюсками в роті!?...”На щицє Розспеваним"... Що за верх? Де він? Хіба в Татрах?!... Але ні, він біля Говерлі - Піп Іван! Коли брати звуково, то Поп Іван можна було легко переробити на „Попіван, чи „Попівош". Але Розспівани? Хто догадається, що це наш поцтивий Піп Іван? 

Є коло Мостищ село Підгаття, змінили його назву на Подґаць. Так і залізнича зупинка називається. Коня з нарядом тому селянинові, який догадається, що воно є! 

Коли панове колятори по добрім обіді, за місць дрімати, сядуть собі у вигідний фотель і роздумають, якби то перезвати якесь Підгаття - не маємо до них претенсій. Коли туристи, в приступі доброго гумору а у відступі здорового розуму перезвуть Поп Іван на „Розспєвани" то це нікому не шкодить, а їм не помагає. Але на мапах, списах, таблицях, у радіо  - це вже справа інша. Думаю, що й для тих, які схочуть поінформуватися в місцевого населення про якісь „Чікі Ляни", чи інші „Розспевані”' це немаловажна річ. Для П. Т. Туристів, що приїзджають у наші гори, можу кожної хвилини подати цілу вязку перезвань, які затруть безслідно віковічну назву і... утруднять розшуки за даними обектами. 

На початок проєктую дві зміни, які аж пищать, просяться на світ. Є собі гора „Парашка“. Не кожний є фільольоґ і не кожний зрозуміє, що значить „Парашка". Так само і з верхом, що зветься „Кострича". Пропоную змінити “Парашку“ на “Препрашам", а “Кострича” на  „Ґосць ричи“. Разом із „Розспеваним" буде вже три. Думаю, що за тим підуть і інші.  

Галактіон Чуіпка.


Ще одну згадку, про неприйняття назви Попіван знаходимо у дописі в газеті Діло від 11 вересня 1936 року під назвою Дивогляди, тут йдеться про оголошення яке подало П.А.Т. Варшава, що до Львова приїдуть музиканти з гуцульщини, а мотив музики буде свист вітру, що віє з верхів Говерли і Попівана, та наголошується на тому, що правильно Піп Івана.


Мотивом музики був свист вітру, що вїє з верхів Говерлі і Попіваного (в ориґіналі „Попіванего"). Може ПАТ бува помилився, бо повинно бути або Піп-Іван або Піп-Івана, або хіба... Попіянего.


Ну і звичайно були ті кому не подобались ні Піп-Іван ні Попіван,  в газеті Діло від 10 квітня 1936 року виходить коротка замітка. Текст подаю мовою оригіналу:


 Не „Розспіваний" ані „Піп Іван" , тільки Чорна Гора.

 Відомий польський дослідник і знавець Гуцульщини, д-р Петро Контни виступив рішучо проти назви „Розспіваний" , яку деякі польські кола стараються накинути верхові Чорногори, Піп Іван. Він називає її безглуздою і на основі старих документів виказує, що навіть назву Піп Іван придумали в 19-му столітті чужі чинники, підчас коли самі гуцули називають цей верх здавна тільки Чорною Горою, не розтягаючи цієї назви на цілу гірську групу. Д-р Контни стверджує притім, що дивовижну назву „Розспіваний" придумав Петро Шекерик, теперішній війт громади Жаб'є. Назва нічим неоправдана і її треба рішучо відкинути.


Якщо перечитати десятки заміток, статей, спогадів тих років стає зрозуміло,

що україномовне населення називало гору Піп-Іван, польськомовне Попіван або

Розспіваний. А до якої думки схиляєтесь ви?







Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Колиби та туристичні притулки в Українських Карпатах (карта)

Закинутий залізничний тунель у Волосянці

Втрачене озеро Шибене. Найбільше озеро Українських Карпат

Карпати помилок не прощають!

Похід на Кукул (маршрут та колиби)

Вузькоколійка до Форещанки

Снігові карнизи в Карпатах