9. Гарцерський притулок на Костричій (Серія: Чорногора)
Будівництво схроніска на Костричі розпочалось в травні 1934 року, проте слід відзначити, що ідея збудувати тут притулок з'явилась 1933 року. Троє гарцерів (скаутів), мандруючи до Говерли, зупинились на південних схилах Кострича. Це місце їм дуже сподобалось, тож з'явилась ідея створення тут притулку, а вже через рік будівництво розпочалось. Фінансування проводилось за рахунок Товариства з Будівництва Туристичних Гарцерських Схроніск. Для притулку було викуплено пів гектара землі за 300 злотих у гуцула Сорохманюка з Яблуниці, якому належала ця територія. Трохи більше ніж за рік, а саме 16 грудня 1935 року, відбулося офіційне відкриття та освячення нового притулку. Архітектор Єжи Жуковський спроектував його у стилі гуцульської хати-гражди.
Як і притулок під Кукулем, це була дерев'яна, квадратна за плануванням, будівля, загальна площа якої становила 354 м2. Притулок на схилах Кострича мав високий підвальний поверх, в якому були дві 8-місні кімнати та одна 10-місна, а також чоловічі та жіночі душові і туалети. На першому поверсі були дві спальні на 8 та 12 місць, велика їдальня з каміном, яка служила одночасно і загальною вітальнею, кухня та кімнати адміністрації. На горищі розмістились три літні кімнати: дві двомісні та одномісна. В певний час тут вміщалось до 70-80 осіб, а також рятувальна служба та поштове відділення. Це був сучасний популярний притулок, з електрикою, гарячою та холодною водою, каналізацією та телефоном. Найзручніше добратися до нього було з Ворохти на вузькоколійці до Озірного, а далі пішки близько години часу. Притулок був зруйнований під час ІІ Світової Війни.
На даний час від нього залишились лише добре помітні руїни підвального приміщення.
Як і притулок під Кукулем, це була дерев'яна, квадратна за плануванням, будівля, загальна площа якої становила 354 м2. Притулок на схилах Кострича мав високий підвальний поверх, в якому були дві 8-місні кімнати та одна 10-місна, а також чоловічі та жіночі душові і туалети. На першому поверсі були дві спальні на 8 та 12 місць, велика їдальня з каміном, яка служила одночасно і загальною вітальнею, кухня та кімнати адміністрації. На горищі розмістились три літні кімнати: дві двомісні та одномісна. В певний час тут вміщалось до 70-80 осіб, а також рятувальна служба та поштове відділення. Це був сучасний популярний притулок, з електрикою, гарячою та холодною водою, каналізацією та телефоном. Найзручніше добратися до нього було з Ворохти на вузькоколійці до Озірного, а далі пішки близько години часу. Притулок був зруйнований під час ІІ Світової Війни.
На даний час від нього залишились лише добре помітні руїни підвального приміщення.
А чи можна якісь координати цього місця?
ВідповістиВидалити