То є Карпати, крихітко

Туристичний притулок на схилах Великої Маришевської на мою думку один з найкрасивіших схроніск того часу. Належав притулок Карпатському Товариству Лижників які на загальних зборах 12 квітня 1934 року винесли постанову про фінансування притулку на Чорногорі. Притулок зводився за рахунок Карпатського Товариства Лижників. Це був другий притулок цієї організації, перший був побудований у Славську. В травні товариство викупили землю під будівництво схроніска, а в кінці року розпочато збір документації. Протягом 1935 року велися будівничі роботи і за рік вони були закінчені. В лютому 1936 року будинок вже почав приймати перших туристів, хоч офіційне відкриття та освячення відбулось в січні 1937 року. Притулку надано ім'я Зігмунта Клемецевича, заслуженого діяча асоціації. Повна назва схроніска: Притулок КТЛ ім. Зигмунта Клеменцевича на Маришевській  ( Schronisko KTN im. Zygmunta Klemensiewicza na Maryszewskiej) . Від Форещанки до притулку будується дорога і в перший рік схроні...

<  </script> В інтернеті можна знайти декілька згадок про те, що під Смотричем існувало місце для ночівлі ще до І Світової Війни, але ні один путівник по Чорногорі про такий не згадує. Також у списку майна Товариства Татранського про нього не згадується. Це міг бути якийсь мисливський будинок або  шалаш пастухів, але ніяк не притулок. Ще, на мою думку, непорозуміння стосовно цього приводу могло виникнути через притулок під Попом-Іваном, який якраз існував до І Світової Війни, але був з протилежного боку Попа, на полонині Гропа  (про нього я писав раніше). Схроніско під Смотричем    ( Schronisko AZS pod Smotrcem)  або як його ще називали "на Погорілці" (через розташування неподалік витоків потоку Погорілець) було з будовано за кошт Нартярської (лижної) Секції Академічного Союзу Спортивного з Варшави. Спроектував його архітектор Єжи Гринєвецький. Це був одноповерховий будинок з кам'яними стінами і дерев'яним гонтовим дахом. Буді...

Будівництво схроніска на Костричі розпочалось в травні 1934 року, проте слід відзначити, що ідея збудувати тут притулок з'явилась 1933 року. Троє гарцерів (скаутів), мандруючи до Говерли, зупинились на південних схилах Кострича. Це місце їм дуже сподобалось, тож з'явилась ідея створення тут притулку, а вже через рік будівництво розпочалось. Фінансування проводилось за рахунок Товариства з Будівництва Туристичних Гарцерських Схроніск. Для притулку було викуплено пів гектара землі за 300 злотих у гуцула Сорохманюка з Яблуниці, якому належала ця територія. Трохи більше ніж за рік, а саме 16 грудня 1935 року, відбулося офіційне відкриття та освячення нового притулку. Архітектор Єжи Жуковський спроектував його у стилі гуцульської хати-гражди.  Як і притулок під Кукулем , це була дерев'яна, квадратна за плануванням, будівля, загальна площа якої становила 354 м2. Притулок на схилах Кострича мав високий підвальний поверх, в якому були дві 8-місні кімнати та одна 10-місна, а...

< </s У світі все змінюється з плином часу: щось зникає, щось з'являється нове. За останні сто років у наших Карпатах відбулось багато перетворень. Звичайно, змін здебільшого зазнали об'єкти створені людиною. Карпатські вершини як стояли сотні років тому на своїх місцях,так і залишились на сторожі неймовірної живописної природи, тим самим приваблюючи усіх нас та запрошуючи до себе в гості. Разом з цією історією ми перенесемось у кінець ХІХ століття ...   Усі, хто добирався з Ворохти до Говерли, знають, що дорога не коротка та дістатись до потрібного місця інколи важко. Потрібно або винаймати машину, або їхати автобусом до Арджелужі (повороту на Завоєлю), а далі йти пішки, або ж застосовувати старий добрий автостоп. До речі, мало хто знає, що колись за цим маршрутом ходив поїзд, точніше вузькоколійка. З появою залізниці у Ворохті збільшується кількість туристів, розвивається промисловість. Аби зручніше транспортувати ліс до тартака у Ворохті, а працівникам їзди...

Маршрут: с.Вороненка - пол.Середня - смт.Ворохта Довжина маршруту - 23 км Складність: легкий </script> Похід на хребет Кукул - це хороший варіант провести вихідні в горах. Легкий шлях, пологий підйом та незначні відстані будуть під силу навіть новачкам. З Кукульського хребта відкриваються чудові краєвиди на сусідню Чорногору, Свидовець і Горгани. В разі потреби, тут є колиби, в яких можна заночувати у холодну пору року (влітку тут живуть пастухи), тож хороший настрій та чудові фото вам забезпечені. Хребет Кукул - це ряд галявин, де влітку випасають худобу. Починається він з полонини Григорівка, за нею - Середня, Озірна, Лаб'єска, Кукул та Закукул. Хоча в народі всі кажуть просто :"Їду на Кукул", адже так називається найвища вершина хребта - гора Кукул (Кукуль) 1539м. Хорошим варіантом буде розпочати похід з с.Вороненка (таким чином ви виходите на хребет з початку, з легким набором висоти). До села добираємось поїздом, найкращий варіант приїхати сю...

Ще одним туристичним притулком в районі Чорногори був притулок під полониною Кукул. Відрізнявся він від інших тим, що це був єдиний притулок який не мав ніякого відношення до туристичних організацій, а належав він асоціації військових поселенців ( CZOW -  Centralny Związek Osadników Wojskowych ), це була організація яка об'єднувала військових у Кресах які отримали землю від держави за заслуги під час війни з більшовицькою Росією.  <script async src="//pagead2.googlesyndication.com/pagead/js/adsbygoogle.js"></script> <script> (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({ google_ad_client: "ca-pub-6954673209391678", enable_page_level_ads: true }); </script> Територія де збудували притулок належала до Державних лісів, як осередок зимових видів спорту для молоді в Східних Кресах. Почали будівництво навесні 1937 року, для будівництва було прокладено дорогу з Ворохти для транспортування матері...

У світі існують десятки тисяч професій, різних і несхожих один на одного. Хтось працює менеджером, хтось працівником на заводі, але є і досить рідкісна серед загалу професія - метеоролог. Метеорологів називають вартовими погоди, адже це робота яку не можна залишити ні на хвилину. Вони стежать за всіма змінами погоди, фіксують їх, стежать за небом, вносять дані спостереження в спеціальні журнали, ведуть збір, оцінку та систематизацію даних атмосферних явищ. Здавалося б нудна робота, та це не зовсім так, а ще враховуючи, що ваше місце роботи високо в горах. Одна з таких високогірних метеостанцій розташована на горі Плай, що на полонині Боржава (Закарпаття). Найзручніше добратися до неї з Воловця, та дорога не буде легкою, адже розташована станція на висоті 1330 метрів. Туристи які пройшли звивистою стежкою нелегкі підйоми часто зупиняються поблизу станції на відпочинок, адже є і що пофотографувати та поновити запас води. Скоро ця метеостанція буде святкувати своє 50-т...