3. Туристичний притулок на Заросляку (Серія: Чорногора)
Останнім часом, інформації про притулок на Заросляку з'явилося досить багато і навіть деякі відомі інтернет видання писали статті на цю тему, тому розписувати довгий текст немає потреби, але не згадати про один з основних туристичних притулків того часу також не можу, тим більше інформація яку я вишукав трішки інша:)
Перша колиба на Заросляку була збудована у 1876 році, тоді ще не як притулок, а скромний будиночок пастухів, які облюбували собі гарне місце неподалік Говерли, трішки нижче злиття двох струмків Прутець Заросляцький та Прутець Козьмеский.
Через два роки у 1878 Станіславський відділом Товариства Татранського взяту в оренду цю галявину для побудови притулку, і вже 1881 році тут постає "Притулок в Чорних Горах під Говерлою". Це був одноповерховий дерев'яний будинок з верандою на яку потрібно було піднятись східцями. Також будинок був застрахований від пожежі на 300 злотих. Не дивлячись на невеликий туристичний потік будинок мав постійного господаря та проіснував 11 років до 1892 року, після чого був визнаний банкрутом і два роки стояв пусткою від чого почав руйнуватись. Тоді його передали Чорногірському відділу ТТ, який замінив розформований Станіславський, які його відновили та почали приймати туристів. У 1904 році було промарковано туристичний маршрут Ворохта - притулок на Заросляку через Кукул та Козьмеску. На жаль при загадкових обставинах у 1909 році притулок згорів.
У 1922 році починається процес підготовки документації по будівництві нового, сучасного притулку на Заросляку, і вже 19 червня 1927 року о 17:00 було урочисто відкрито та освячено Туристичний притулок Польського Товариства Татранського імені Генріха Хоффбауера під Говерлою (Schronisko PTT im. Henryka Hoffbauera pod Howerlą). Генріх Хоффбауре був відомим мандрівником та пропагандистом туризму у Східних Карпатах.
Це був півтораповерховий дерев'яний будинок з великою верандою та загальними кімнатами. У 1929 році проведено реконструкцію горища та першого поверху. Було облаштовано буфет та загальну їдальню, а помістити цей притулок міг одночасно до 100 осіб, тут мандрівники після довгої дороги могли помитись в гарячій воді. Ціни на проживання контролювалися Станіславським відділом ПТТ, один день проживання вартував 3,50 злотих, наступний 3,00 злотих, для членів ПТТ 2,00 і 1,50 злотих відповідно, взимку потрібно було доплачувати 30 грош з людини за опалення. У 1931-1933 роках прибудовано нове крило, що додало 20 місць для ночівлі. У 1934-1936 роках проведено телефон, електрику та підведено вузькоколійку з Ворохти, а сам будинок ще розширено. До 1939 року притулок вміщав 150 людей, а в рік його відвідувало близько 1500 туристів. Після того як керівник притулку Чарльз Годен збудував власний притулок на Гаджині, ним керував Станіслав Чечевіч який був першим Чорногірським гірським рятувальником. Згорів притулок під час другої Світової Війни, і вже не відбудовувався.
Перша колиба на Заросляку була збудована у 1876 році, тоді ще не як притулок, а скромний будиночок пастухів, які облюбували собі гарне місце неподалік Говерли, трішки нижче злиття двох струмків Прутець Заросляцький та Прутець Козьмеский.
 |
| Колиба пастухів на Заросляку |
 |
| Туристичний притулок збудований 1881 року |
Два роки на Заросляку діяв тимчасовий притулок, аж поки в 1911 році з Кайзерівської Скарбниці не було виділено кошти на побудову нового притулку. Це був дерев'яний будинок з двома окремими входами, окремо для чоловіків та жінок, які містили по 7 ліжок, також в будинку були сіни, стайня та житлове горище, була і кімната з нарами яка поміщала великі групи туристів. За окрему плату туристам пропонувалися холодні та гарячі страви. Для зручності до будинку було підведено дорогу для автомобілів. В планах було збудувати великий мурований притулок, але через труднощі з придбанням землі, цей проект не був реалізований.Коли на Чорногору прийшла І Світова Війна, будинок використовувався військовими, а усе обладнання з притулку було сховано лісником Вінсентом Остером у лісі. У березні 1916 притулок ще фігурує у звіті Товариства Татранського. Скоріш за все притулок був зруйнований під час Брусилівського прориву в період з липня по грудень 1916 року.
Після війни у 1918 році, Чорновірський відділ ТТ вів переговори з управлінням казначейства у Ворохті на виділення коштів для відновлення притулку, та через брак робочої сили та фінанування цей проект не був реалізований.
 |
| Новий притулок на Заросляку в період з 1911 - 1916 рр. |
У 1922 році починається процес підготовки документації по будівництві нового, сучасного притулку на Заросляку, і вже 19 червня 1927 року о 17:00 було урочисто відкрито та освячено Туристичний притулок Польського Товариства Татранського імені Генріха Хоффбауера під Говерлою (Schronisko PTT im. Henryka Hoffbauera pod Howerlą). Генріх Хоффбауре був відомим мандрівником та пропагандистом туризму у Східних Карпатах.
Це був півтораповерховий дерев'яний будинок з великою верандою та загальними кімнатами. У 1929 році проведено реконструкцію горища та першого поверху. Було облаштовано буфет та загальну їдальню, а помістити цей притулок міг одночасно до 100 осіб, тут мандрівники після довгої дороги могли помитись в гарячій воді. Ціни на проживання контролювалися Станіславським відділом ПТТ, один день проживання вартував 3,50 злотих, наступний 3,00 злотих, для членів ПТТ 2,00 і 1,50 злотих відповідно, взимку потрібно було доплачувати 30 грош з людини за опалення. У 1931-1933 роках прибудовано нове крило, що додало 20 місць для ночівлі. У 1934-1936 роках проведено телефон, електрику та підведено вузькоколійку з Ворохти, а сам будинок ще розширено. До 1939 року притулок вміщав 150 людей, а в рік його відвідувало близько 1500 туристів. Після того як керівник притулку Чарльз Годен збудував власний притулок на Гаджині, ним керував Станіслав Чечевіч який був першим Чорногірським гірським рятувальником. Згорів притулок під час другої Світової Війни, і вже не відбудовувався.
У 1970-их тут збудоваго навчально-спортивну базу "Заросляк" яка приймає туристів і на даний момент.
Коментарі
Дописати коментар