То є Карпати, крихітко

Початок гірськолижного спорту в Славську Сьогодні розповідь буде не тільки про туристичні притулки, кілька слів буде про те, з чого все почалося, а саме як маленьке бойківське село  на початку ХХ століття  стало центром гірськолижного спорту та було на рівні з популярними курортами Європи. Свій початок організований гірськолижний спорт у Славську бере в 1907 році. Саме тоді  у Львові, 29 січня, було створено Карпатську гірськолижну асоціацію (КГА)  Karpackie Towarzystwo Narciarzy (KTN) . Її головна мета була - управління та розвиток гірськолижного спорту. Маючи відповідну асоціацію було простіше організовувати виїзди, розвивати потрібну інфраструктуру. З штаб квартирою у Львові, асоціація починає шукати місце, для катання на лижах по ближче  до Львова.  Ідея полягала в тому, щоб дати можливість організувати одноденні або дводенні виїзди, при цьому не затрачати багато часу на дорогу як це було при добиранні до Чорногори чи Горгани. Т ож вирішено...

Раніше я описав  притулки які були в районі Чорногори , тепер перейдемо до тих які були на Львівщині. Першим притулком на який я звернув увагу і хотілося б розповісти - це туристичний притулок під Пікуєм. Хоч він і був розташований за 6 км від Пікуя і знаходився під горою Гострий Верх, в джерелах він згадується як  Schronisko PTN pod Pikujem (Туристичний притулок ПЛА (Польської лижної асоціації)) під Пікуєм. Збудований притулок в 1934 році ПЛА та був офіційно відкритий для туристів 12 січня 1935 року. З початку притулок мав 30 ліжок та поступово збільшував їх чисельність до 80. В останні роки було 100 ліжок та 20 запасних матраців на яких могли заночувати туристи. Їдальня в притулку Це була велика дерев'яна будівля з мурованим цоколем та верандою. Н а першому поверсі була прекрасна, велика їдальня, оформлена в гуцульському стилі, спільні спальні кімнати та підсобні приміщення. На другому поверсі були також кімнати для ночівлі. В 1935 році тут облаштували рятуваль...

Фото: Марта Калиняк Майже 30 років пройшло з трагедії на Свидовці, де загинуло чотири(!) з дев’яти туристів. Кожного року некролог Карпат поновлюється новими жертвами. Все ті ж самі проблеми. Неналежна підготовка учасників походу, їх легковажне і  недооцінене ставлення до зимових гір та відсутність достатнього фінансування у рятувальників. До вашої уваги переклад статті (російською) з журналу "Турист" 1990 року №№ 5-6, про трагедію з яка відбулась 26 січня 1990 року на схилах г. Близниця. Водночас і розвіємо багато міфів на цю тему, адже доводилось чути версії, що туристів накрила лавина, зірвалися з карнизу, пішли в похід без спальників і наметів і тим самим замерзли на підйомі. Прочитайте та задумайтесь... "Турист" 1990 рік №№ 5-6  оригінал (рос.) Звістка про трагічну загибель біля Рахова, на відрогах хребта Свидовець чотирьох (з дев'яти!) учасників лижного походу першої категорії складності з міста Миколаєва, здавалося, могла наснитися лише ...

UPD. ВАЖЛИВО! Ця карта створення для ознайомлення зі станом колиб на які ви розраховуєте під час походу. Інформація про розміщення прихистків може бути застарілою, тому перед виходом в гори перевіряйте інформацію про їх стан. Слід зауважити, що колиби можуть бути зруйнованими або не придатними для ночівлі, тому наявність відповідного спорядження у вас обов‘язкова!Не добавляйте усі колиби з карти на карти OSM. Зеленим кольором позначені колиби стан яких підтверджено описом або фотографією Червоні колиби, це ті які зруйновані, не придатні для ночівлі або закриті. Синім позначені колиби стан яких не відомий, не слід вважати наявність позначки 100 відсотковою наявністю і придатністю колиби для ночівлі! Безпечних вам походів! Ну що ж друзі, до вашої уваги те, що ви всі так довго шукали, місце де будуть зібрані усі колиби, кошари та туристичні притулки в Українських Карпатах де можна заночувати чи перечекати негоду. Зауважте, що більшість з них це будинки пастухів і в період випасання х...

https://explorer.lviv.ua Гора Космечара - мабуть мало хто з вас знає, що це за вершина, де вона розташована і взагалі вперше чують таку назву. Все так і має бути, адже тут стратегічний секретний об'єкт - був. Проте пройшли роки, СРСР вже не існує як і самого секретного військового об'єкту, тож можна вам розповісти, що це за вершина та чому вона була не доступною для звичайних людей. Маловідома ця вершина ще тим, що розташована далеко від пішохідних маршрутів, в передгір'ї Карпат і висота її всього 756,8 м. Богородчанський район с. Міжгір'я, тут не зустрінеш звичних туристів як в околицях Ворохти, Яремче чи Квасів, а якщо вже і є, то йдуть цілеспрямовано на г.Космечара. Тут всього за 40 км від обласного центру в роки Холодної Війни діяла Тропосферна мережа управління та зв'язку "БАРС" вузол радарної станції дальнього спостереження 109. Інша така станція була на Полонині Руна , а саме вузол 103. Проте функціонально вони відрізнялись, сюди си...

Фото:  ALEXSander Полонина Руна або ж Рівна вважається однією з найбільших полонин Карпат. Це величезний гірський масив який розтягнувся майже на 15 км в межиріччі Латориці та Ужа. Свою назву (Рівна) полонина отримала завдячуючи відносно рівному рельєфу, адже площа величезного плато розкинулась на цілих 1100 га. Саме завдяки такій природній особливості, на полонині Руна у 1944 році не одноразово висаджувались диверсійні групи радянських та чехо-словацьких десантників, які вели партизанській бій з угорцями. В пам'ять про цю подію на вершині встановлено обеліск. Та увагу туристів привертає не обеліск, а руїни військової бази. У роки холодної війни тут працювала Тропосферна мережа управління та зв'язку "БАРС", а саме вузол радарної станції дальнього спостереження 103 і доступ на вершину для звичайних людей був закритий. Звідси радіосигнал передавався до країн Варшавського договору, які об'єднались на противагу НАТО. Сигнал повинен був йти постійно і б...