Вартові погоди

У світі існують десятки тисяч професій, різних і несхожих один на одного. Хтось працює менеджером, хтось працівником на заводі, але є і досить рідкісна серед загалу професія - метеоролог. Метеорологів називають вартовими погоди, адже це робота яку не можна залишити ні на хвилину. Вони стежать за всіма змінами погоди, фіксують їх, стежать за небом, вносять дані спостереження в спеціальні журнали, ведуть збір, оцінку та систематизацію даних атмосферних явищ. Здавалося б нудна робота, та це не зовсім так, а ще враховуючи, що ваше місце роботи високо в горах.

Одна з таких високогірних метеостанцій розташована на горі Плай, що на полонині Боржава (Закарпаття). Найзручніше добратися до неї з Воловця, та дорога не буде легкою, адже розташована станція на висоті 1330 метрів. Туристи які пройшли звивистою стежкою нелегкі підйоми часто зупиняються поблизу станції на відпочинок, адже є і що пофотографувати та поновити запас води.

Скоро ця метеостанція буде святкувати своє 50-ти ліття, адже відкрили її ще у липні 1968 року, для збору метеорологічних даних, а у листопаді 1978 року її перекваліфікували у сніголавинну станцію "Плай" де взимку ще велися спостереження за сніжним покривом.

Саме тут у 1969-70 роках працював начальником загону В'ячеслав Чорновіл, про що нагадує пам'ятний знак який було урочисто відкрито та освячено 15 вересня 2007р. на вершині гори Плай. На меморіальній дошці із зображенням обличчя Чорновола викарбувано текст: «На метеостанції «Плай» в 1969-1970 рр. працював полум'яний борець за вільну соборну Україну Герой України, Голова Народного Руху України В'ячеслав Чорновіл. Слава Україні! Героям Слава! Встановлено Народним Рухом України вересень 2007».

Площа метеостанції 676 квадратних метрів, яка складається з технічних будинків та метеорологічного майданчику. Проте здалеку туристи ідентифікують цей високогірний об’єкт за купою антен мобільних операторів та розміщеної поряд телевишки. Навідуватися на майданчик для спостережень працівникам станції доводиться по 7 разів на добу, кожні 3 години, за будь яких погодніх умов, після чого відправляють дані в Ужгород і Київ. Окрім цього не так вже просто працівникам метеостанції і добиратися на роботу. У 1998 році під час сніжної зими, коли сніговий покрив сягав двох метрів, працівники протягом місяця добирались на роботу завдяки гелікоптеру. Зараз коли зими не такі сніжні дорогу з Воловця працівники долають за допомогою транспорту або ж пішки на снігоступах, а така дорога займає близько трьох годин. Всього тут працюють 9 чоловік, які чергують по двоє на зміну, а взимку по троє. Зміна тримає тиждень часу, а опісля два тижні в дома, інколи взимку серед вітрів, хмар і снігу доводиться працювати по два тижні.

Складається враження, що до такої роботи готові сурові чоловіки, з кам'яним серцем, без друзів чи сім'ї. Та це далеко не так, перебуваючи поряд ви запросто можете завітати до метеорологів в гості на чашку трав'яного чаю, дізнатися розклад електричок чи правильну дорогу, набрати води, а в разі складних погодних умов попроситися на ночівлю, в чому вам співробітники станції навряд чи відмовлять у таких незначних у долині, але вкрай важливих у горах послугах. Тай працюючи серед гір, де хмари чіпляються животами за вершини, де час і світ сприймається по іншому, де окрім погоди спостерігаєш за рухом туристів по стежках, за шумом вітру серед моря чорниць, неодмінно станеш романтиком.

Фото: Олеся Гавришко