8. Туристичний притулок під Кукулем (Серія:Чорногора)

Ще одним туристичним притулком в районі Чорногори був притулок під полониною Кукул. Відрізнявся він від інших тим, що це був єдиний притулок який не мав ніякого відношення до туристичних організацій, а належав він асоціації військових поселенців (CZOW - Centralny Związek Osadników Wojskowych), це була організація яка об'єднувала військових у Кресах які отримали землю від держави за заслуги під час війни з більшовицькою Росією. 
<script async src="//pagead2.googlesyndication.com/pagead/js/adsbygoogle.js"></script> <script> (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({ google_ad_client: "ca-pub-6954673209391678", enable_page_level_ads: true }); </script>

Територія де збудували притулок належала до Державних лісів, як осередок зимових видів спорту для молоді в Східних Кресах. Почали будівництво навесні 1937 року, для будівництва було прокладено дорогу з Ворохти для транспортування матеріалів. Відкриття будинку відбулось 23 грудня 1938 року і офіційне освячення 6 січня 1939 року. 

Це була дерев'яна двоповерхова будівля, квадратна в плані і нагадувала гуцульську гражду, три сторони будинку були житловими, а четверта, це вхідні ворота до внутрішнього подвір'я. На першому поверсі розміщувалися кімнати загального користування, це були їдальня з кухнею, кімната для лиж, вітальня, чоловічі туалети і душові, кімната завідувача притулком, також тут було кілька гостьових кімнат. На другому поверсі були решта житлових кімнат та жіночі туалети і душові. На піддашші була одна велика загальна зала. Загалом тут було 23 кімнати і одразу в притулку могли проживати 105 осіб. В схроніску також був підвал, де була котельна, приміщення з генератором, пральня, склади та додаткові душі в разі великого заповнення готелю відвідувачами. Воду в притулку забезпечувала невеличка гребля яка була на сусідньому потоці. На цей час це був один з найсучасніших притулків, адже мав усі блага, телефон, водопостачання, електрику, каналізацію.
В притулку відпочивали члени асоціації військових поселенців та їх сім'ї, також тут приймали учнів з 14 інтернатів. Розташування притулку було дуже зручне, адже дорога з Ворохти займала лише 1-1,5 години, до вершини Кукула всього 30 хв, з відси також стартували кілька пішохідних маршрутів, на Говерлу, вздовж державного кордону, до Форещанки, на Велику та Малу Козьмеську. Був облаштований гірськолижний спуск. Проіснувало схроніско всього 8 місяців, та було зруйноване під час Другої Світової Війни, зараз від притулку залишився лише фундамент на пол. Лаб'єска.